М - 18 Українська мова 2 квітня 2020 р.

Українська мова. М-18. 2 квітня 2020р.

№

П\П

ТЕМА УРОКУ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

ТЕРМІН ВИКОНАННЯ

ПРИМІТКИ

1Стилістична помилка.

Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів, синонімів, антонімів і паронімів

Українська мова Авраменко 11 кл.

Опрацювати параграф 44 - 45

ст. 149 - 158.

Визначення записати в зошиті(ст.149-150; 154-155)

. Письмово виконати: вправа 5 ст. 151(тести); вправа 5 ст.156(тести).

.Завдання виконується в окремому зошиті(під час карантину ведеться окремий зошит)

02.04.-08.04

1. 11-klas-ukrajinska-mova-avramenko-2019 (посилання на підручник)

Синоніми (від грец. — однойменний) — це слова, які мають близьке або тотожне значення, але відрізняються звучанням, наприклад: проживати — мешкати, бажати — хотіти, властивий — притаманний, башта — вежа, вживати — користуватися.

Сукупність синонімів мови називається синонімією.

Слова, що мають однакове чи подібне значення, утворюють синонімічний ряд: гарний — красивий — чарівний — чудовий — приємний на вигляд — хороший — гожий — вродливий.

Кожен компонент синонімічного ряду має щось спільне з іншими у значенні і водночас доповнює загальне значення ряду індивідуальним відтінком. У синонімічному ряді (або синонімічному гнізді) є стрижневе слово, навколо якого групуються усі інші компоненти ряду. Стрижневе слово найчіткіше виражає загальне значення синонімічного ряду (гнізда): йти – крокувати, шкандибати, повзти та ін.

Антоніми — це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення. В антонімічні відношення можуть вступати в текстах слова і словосполучення різних частин мови.

Антоніми об'єднуються не в ряди (як синоніми), а в пари: день — ніч, світлий — темний, рухатися — стояти, вгорі — внизу, там — тут.

Слова поєднуються в антонімічні пари на основі спільного загального поняття і протилежних виявів якості, властивості, стану предметів тощо.

Багатозначне слово може мати кілька антонімічних пар залежно від кількості значень, наприклад: сухий — мокрий, сухий — м'який, сухий — повний, сухий — емоційний.

Характерною ознакою пари антонімів є їхня спільність лексичного значення, тому антонімічна пара – це завжди слова однієї часини мови:

 Іменники: друг – ворог, зима – літо;

 Прикметники: солодкий – гіркий, високий – низький, швидкий – повільний;

 Дієслова: йти – стояти, сміятися – плакати, жити – вмирати;

 Прислівники: холодно – жарко; вниз – угору.

Антоніми, як і синоніми, допомагають яскравіше, повніше й експресивніше передавати думки. Вони дають можливість контрастно характеризувати предмети, явища тощо. Особливо широко користуються антонімами, зокрема й контекстуальними, майстри художнього слова. З них утворюється стилістична фігура – антитеза. Це зіставлення протилежних образів, думок, явищ, у результаті якого формується контраст, 7 протиставлення. Антитеза увиразнює текст, наприклад: Я піду за волю проти рабства, я виступлю за правду проти вас! Леся Українка).

Антоніми у складі антитези часто трапляються в народній творчості, зокрема в піснях, казках, прислів’ях, приказках: Ситий голодного не розуміє. Багатому щастя, а вбогому – трясця. М’яко стелять, та твердо спати.

Омоніми — це слова, які однаково звучать, але мають різне значення.

Омоніми принципово відрізняються від багатозначних слів.

Значення омонімів не пов'язані між собою.

Омоніми з'являються внаслідок звукових змін слів у процесі розвитку мови, випадкового збігу звучання слова: ліра – музичний інструмент і ліра - грошова одиниця; жати (серпом) і жати (стиснути); за в'яз — зав'яз; не з граба — незграба.

Омоніми

Військова рація - в цьому є рація

Не з граба - незграба

Захід сонця - організований захід - північний захід

Гладкий - гладкий

В українській мові є слова, утворені від одного кореня за допомогою різних афіксів. Вони близькі за зовнішньою формою, звучанням, але мають різне значення. Іх називають паронімами.

Зразки паронімів:

Адресат -той, кому пишуть; адресант –той, хто пише; Ефектний –показний, виразний; ефективний –результативний;

Абонент – той, хто користується абонементом; абонемент – документ про право користування чимось.

Стилістика- Розділ мовознавства, що вивчає різні стилі (стилі мови, стилі мовлення, індивідуальний стиль письменників і т. Д.).

Стиль- Різновид мови, що характеризується особливостями у відборі, поєднанні й організації мовних засобів у зв'язку з завданнями спілкування (функціональний стиль).

Практична стилістика- Розділ стилістики, що вивчає використання мовних одиниць в типових мовних ситуаціях і контекстах повсякденного мовного спілкування носіїв літературної мови.

Помилка - Це порушення вимоги правильності мови.

Недолік - Це порушення вимог до мовлення, т. Е. Точності, виразності, багатства мови.

Стилістичні помилки(Недоліки) - вид мовних помилок, які перебувають у вживанні слів, словосполучень, конструкцій, які не відповідають стилю даного тексту, порушують вимоги комунікативної доцільності.