М-18 Українська мова 14 травня 2020р.

М-18 Українська мова 14 травня 2020р.

П\П	ТЕМА УРОКУ	ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ	ТЕРМІН ВИКОНАННЯ	ПРИМІТКИ
1.	Виступ з підготовленим текстом інформаційного жанру	Опрацювати письмово матеріал лекції, в зошиті зафіксувати види, жанри та структуру публічного виступу. написати публічний виступ(дотримуючись вимог) на одну власно обрану  тему. Виконані вправи надіслати на електрону пошту kisskac2107@gmail.com .Завдання виконується в окремому зошиті(під час карантину ведеться окремий зошит).	14.05-22.05	1. 11-klas-ukrajinska-mova-avramenko-2019 (посилання на підру

Виконані вправи надіслати на електрону пошту kisskac2107@gmail.com

Публічні виступи: види і жанри.

Залежно від змісту, призначення, форми чи 

способу виголошення, а також обставин публічний 

виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, 

промова, бесіда, лекція, репортаж

Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання проблем. Максимальний результат буде досягнуто, якщо учасники зібрання будуть завчасно ознайомлені з текстом доповіді. Тоді можна очікувати активного обговорення, аргументованої критики, посутніх доповнень і плідно вираженого рішення.

Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя й діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу тощо. У процесі підготовки до звітної доповіді доповідач мусить чітко окреслити мету, характер і завдання, до кожного положення дібрати аргументовані факти, вивірені цифри, переконливі приклади, влучні і доречні цитати. Варто також укласти загальний план й усі положення та частини пов’язати в одну струнку систему викладу.

Після обговорення, доповнень і коректив доповідь схвалюють зібранням і приймають остаточне рішення, як програму майбутніх дій на подальший період.

Промова - це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волу слухачів, логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця.

Давньоримська ораторська схема: що, для чого, у який спосіб - може і нині бути визначальною для промовця. Отже, ураховуючи вид промови, оратор повинен змінювати й характер виступу, і засоби, якими оперуватиме під час її виголошування.

Із промовою виступають на мітингах, масових зібраннях на честь певної події, ювілею тощо.

Мітингова промова зазвичай виголошується на злободенну тему й стосується суспільно значущої проблеми, яка хвилює широкий загал. Цей короткий, емоційний виступ розрахований на безпосереднє сприймання слухачів. Завдання оператора - виявити нові, нестандартні аспекти теми, спонукавши присутніх по-новому сприйняти уже відомі факти і реалії.

Успішність мітингової промови залежить від індивідуального стилю оратора, його вміння доречно використовувати весь арсенал вербальних і невербальних засобів спілкування та майстерності імпровізувати залежно від реакції аудиторії. Палка, заклична, актуальна, майстерно виголошена мітингова промова, як свідчить історія - дієвий чинник впливу на свідомість слухачів.

Агітаційній промові притаманні практично всі складові промови мітингової. Торкаючись актуальних суспільно-політичних проблем, активно впливаючи на свідомість, промовець спонукає слухача до певної діяльності, до нагальної необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові. В агітаційній промові, як правило, роз’яснюють чи з’ясовують певні питання, пропагують певні думки, переконання, ідеї, теорії тощо, активно агітуючи за їхню реалізацію чи втілення в життя.

Ділова промова характеризується лаконізмом, критичністю, спрямування, полемічністю та аргументованістю викладених в ній фактів. На відміну від мітингової та агітаційної ділова промова орієнтована на логічно виражене, а не емоційно схвильоване сприйняття слухача. Частіше цей виступ не має самостійного значення, він зрозумілий і сприймається лише в контексті проблеми, що обговорюється на конкретному зібранні.

Ювілейна промова. Присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь подій з життя та діяльності організації, установи, закладу тощо. Якщо це підсумок діяльності - до ювілейної промові можна включати в хронологічному порядку найважливіші етапи діяльності та досягнення ювіляра, побажання подальшого плідного розвою та всіляких гараздів.

Доречна пафосність не повинна переходити в заштамповану, нудну одноманітність. Слушними в ювілейній промові будуть експромти й імпровізації, тактовні жарти та дотепне акцентування уваги слухачів на своєрідних рисах ювіляра, спогади про цікаві й маловідомі факти з його життя та діяльності. Форма та зміст ювілейної промови, попри невимушеність і дотепність її викладу, повинні морально та етично виважені промовцем, щоб не образити ні ювіляра, ні його близьких, ні слухачів.

Лекція є однією з форм пропаганди, передачі, роз’яснення суто наукових, науково-навчальних, науково-популярних та ін. знань шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми, що має систематичний характер.

Навчально-програмові лекції становлять систематичний виклад певної наукової дисципліни. Обов’язковою складовою частиною цих лекцій має бути огляд і коментар наукової літератури, акцентування уваги на ще не розв’язаних питаннях і проблемах.

Настановча вступна лекція має на меті ввести слухача в коло питань певної дисципліни, познайомити з її предметом, зацікавити слухачів подальшим вивченням запропонованого матеріалу.

Оглядові лекції, як правило, читають після вивчення всього курсу. Вони мають на меті систематизувати знання слухачів із певного предмета, наштовхнути на подальше самостійне опрацювання якоїсь проблеми, активізувати думку.

Лекції зі спеціального курсу зазвичай призначені певній вузькій галузі науки, дослідження. Вони дають широкі можливості ввести слухачів у науку, збудити їх думку. Такі лекції значно легше побудувати як проблемні в порівнянні з навчально-програмовими.

Ця форма публічного виступу вимагає більшої офіційності й академічності викладу. Як правило, лекція має традиційно чітку структуру - вступ, основна частина, висновки.

Вступ – своєрідний заспів, зачин до теми обраної лекції, її актуальності в часі, місці й аудиторії проведення, мусить бути лаконічним, певною мірою інтригуючим. Згуртувавши й зацікавивши слухачів, лекторові слід докласти зусиль, щоб утримати їхню увагу.

В основній частині повинно буми викладено, послідовно і логічно розкрито стрижневе питання лекції з увиразненням усіх причинно-наслідкових зв’язків кожної смислово-самостійної частини.

Висновки мусять логічно випливати з усього змісту лекції: узагальнювати основне й займати близько 5% часу й обсягу всього виступу. Доречним буде у висновку й підсумковий та настановчий елемент щодо виконання певних дій.

Лектор повинен бути готовий до запитань слухачів за темою виступу. Відповіді його мусять бути коректними, виваженими й лаконічними.

Виступ, як правило, не готується завчасно, а є спонтанною реакцією на щойно почуте від промовця, доповідача. У лаконічному виступові промовець може порушити одне-два питання, чи дати на них конкретну відповідь, не відходячи від тематики порядку денного.

Виступ на зборах, нараді, семінарі передбачає:

• виклад суті певного питання;
• акцентування на основному;
• висловлення свого ставлення й оцінки;
• підкреслення значущості, важливості й актуальності (чи навпаки);
• підкріплення своїх доказів прикладами (посиланнями на джерела).

Адресувати своє звернення промовець повинен не лише доповідачеві чи президії, а й до всіх присутніх, побудувавши його таким чином, щоб одержана ними інформація була зрозумілою й лягла в основу їх власних роздумів і висновків.

Структура публічного виступу

Невдала структура може поставити хрест на вашому виступі. На жаль так буває.

Навіть, якщо ви крутий експерт і маєте якісний матеріал, вас можуть перестати слухати, якщо ваш виступ буде хаотичним.

Як уникнути хаотичності та впорядкувати думки? Саме про це ми сьогодні та поговоримо.

Вам, мабуть, доводилося чути нарікання на те, що нічого корисного нас в школі не навчили? Теорема Піфагора, синуси та косинуси продовжують марніти на узбіччі нашого життя. Та не все так погано – є те, що ви вчили в школі та що знадобиться нам сьогодні. І це – структура публічного виступу.

Хоча таких уроків як «риторика» у вас, скоріш за все, не було, та ви добре знаєте, що твір складається з трьох частин – вступу, основної частини та закінчення. Усе це вірно і для публічного виступу. Та у публічних виступах ці три частини мають свою специфіку, тому розгляньмо що вони собою представляють та які деталі про їхнє існування вам необхідно знати.

ВСТУП

Коли ви опиняєтесь на сцені, в центрі уваги аудиторії, перед вам стоїть два завдання – привернути увагу до своєї теми та завоювати довіру публіки. Завдяки першому вас будуть слухати, завдяки другому вас будуть чути.

Ця частина виступу є доволі компактною і при цьому неймовірно важливою. А тому перед вами доволі складне завдання – досягнути зазначених вище двох цілей за перші одну-дві хвилини

Важливо! Хоча вступ і є неймовірно важливим, та при підготовці в першу чергу продумайте основну частину. Коли ви будете мати чітку структуру своєї презентації, то і з вибором початку вам буде значно легше.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Це найбільша частина вашого виступу, яка подекуди займає 95% усього часу. Саме тут у вас з’являється можливість розкрити свою ідеї та пояснити її в деталях.
Про що варто розповісти в основній частині?

Звісно найголовнішим складником є ваша ідея та її пояснення. Та це ще не все – інколи перед тим, як пропонувати рішення, вам необхідно розповісти про існуючу проблему, яку може вирішити ваша пропозиція.

І ще один важливий момент – пам’ятайте звертатись до свого досвіду. Навіть якщо у вступі ви налагодили контакт з аудиторією, в основній частині ви все одно продовжуєте вибудовувати відносини. Розповідаючи про власний досвід, ви завойовуєте ще більше довіри публіки.

Важливо! Вступ і закінчення можна продумати до деталей. Ці частини виступу є доволі короткими – частіше вони складаються з 3-5 речень. В основній частині вам необхідно продумати лише послідовність ідей, які ви будете розкривати в презентації.

ЗАВЕРШЕННЯ

Хоча ця частина вашого виступу є короткою, але важливість її неможливо переоцінити. Те, що ви скажете на завершення, ваша публіка запам’ятає.

Саме тому вам необхідно з великою відповідальністю віднестися до того, якими словами ви будете завершувати свій виступ.

Кінцівка, як і вступ, переслідує дві цілі – підсумувати сказане та зробити заклик до дії. Про це часто спікери-початківці забувають. А тому виступ або завершується поясненням ідеї, або несподіваним «дякую за увагу», яке перервало виступ. Після чого спікер, «відстрілявшись», поспіхом втікає зі сцени.

Важливо! Слідкуйте за часом. Якщо ви мега крутий спікер, то публіка буде готова вас слухати безмежно довго. Та поки ви не досягли цього рівня, пам’ятайте, що вам виділили час для виступу і ваш обов’язок дотриматися цього час.
В одному за американських підручників з публічних виступів зустрів ідею, яку запам’ятав на усе життя. Вона звучала наступним чином: «Ще ніхто не жалівся на те, що оратор говорив занадто мало». Відчуваєте усю біль цих слів?

Ось кілька напрямків для пошуку теми виступу:

1. Порада з життя (як кинути палити, як почати бігати зранку, як обрати каву/чай, як дешево подорожувати Європою, як ефективніше вивчати англійську мову, як обрати велосипед/фотокамеру/тощо).
2. Хобі (чому варто займатися стрільбою з лука, грою в шахи, настільним тенісом)
3. Історія з життя, яка Вас чогось навчила (не гладити незнайомих собак, не перевищувати швидкість, бути обережним з хот-догами).
4. Запропонуйте ідею та наведіть кілька аргументів на її захист (необхідно більше часу проводити з родиною, розумно поводьтеся з грошима, тощо). Це також може бути професійна порада.
5. Якщо найближчим часом Вам потрібно виступити на семінарі чи конференції, провести тренінг чи майстер-клас, виголосити тост чи промову, то зробіть це під час тренінгу.

Пам’ятайте – оратор починається з бажання сказати щось цінне для слухачів.

ЯКОЮ МАЄ БУТИ ТЕМА?

Найкраща тема для вашого виступу – це тема, яка знаходиться на перетині інтересів – ваших та вашої аудиторії. Основне завдання – власне знайти те, що лежить на перетині цих двох елементів. Визначення цих елементів дуже важливе для вдалого виступу.

Для початку сядьте та випишіть список усіх тем, які вас зачіпають: як у професійному плані, так і особистому. П’яти хвилин буде достатньо для того, щоб знайти потрібні – це теми, які одразу спадуть вам на думку. Та, якщо ви маєте достатньо часу, то пропоную взятися і зануритись у цю тему хоча б на пів години. Звісно, з вимкненим телефоном та соцмережами. Якщо ми говоримо про професійні теми, то тут усе просто – говорите про те, у чому маєте найбільше досвіду, про те, що у вас добре виходить.

З особистими темами трішки складніше – тут необхідна спостережливість та чесність. Що вас виводить з рівноваги? Над чим у собі ви хотіли б попрацювати? Наприклад, я одного разу усвідомив, що мене зачіпає тема «мотиваційна складова у публічних виступах». Мені захотілось показати людям, що до цієї категорії належать не лише виступи Ніка Вуйчіча, Бодо Шефера чи Ентоні Роббінса. До цієї когорти належить кожен спікер, який ставить перед собою ціль, не просто поінформувати, а створити у слухачів бачення актуальної та бажаної цілі і, тим самим, мотивувати їх до дії. 

Завдання проінформувати слухачів простіше. Спікер був послідовним і зрозумілим? Його виступ вдався. Якщо ж ми все розповіли і пояснили, але опісля ніхто так і не скористався отриманими знаннями, то для спікера це провал. Навіть якщо після його виступу слухачі аплодували стоячи.