Українська мова. М-19. 7 травня 2020р.
№
П\П
|
ТЕМА УРОКУ
|
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
|
ТЕРМІН ВИКОНАННЯ
|
ПРИМІТКИ
| |
1.
|
|
Опрацювати параграф 47 ст.147-152
В зошиті зробити конспект основних правил ( ст.147-148, плюс лекція нижче)
Вивчити
Виконати впарву 7 ст 151 письмово у зошит,
культура слова(ст. 151 б) письмово
Вправи виконуються в зошиті, і надсилаються на електрону пошту.
kisskac2107@gmail.com
Завдання виконується в окремому зошиті(під час карантину ведеться окремий зошит)
|
07.05-14.05
|
1.10-klas-ukrajinska-mova-avramenko-2018(посилання на підручник)
|
ПРАВОПИС НЕ, НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ
В українській мові не, ні зі словами пишуться разом, окремо, через дефіс залежно від функції, яку виконують, – частка, префікс, частина кореня.
| Правила | Приклади |
|---|---|
| з усіма частинами мови, якщо слово без не не вживається | невгамовний, неволити, негайно, непохитний, невдовзі, нестямитися, незчутися, непритомніти, нехтувати |
| з іменниками, прикметниками, прислівниками, займенниками, дієприкметниками (без залежного слова), дієсловами, якщо додаванням не утворюється слово з протилежним значенням (яке можна замінити синонімом) | непокоїтися (хвилюватися), неволя (рабство), невисокий (низький), неславити (ганьбити), нездужати (хворіти) |
| з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття | несподіванка, незбагненний, неабиякий, немов |
| у складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі | недоплатити, недописаний, недоліток |
| з дієприкметником, якщо він є означенням (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів | незакінчений твір, невирішені питання, неспростовані факти |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови | не на жарт, не по собі, не ти, не п’ятий |
| з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками, якщо до слова є протиставлення | не друг, а ворог, не веселий, а сумний, не глибока річка клекоче – шумить зелений ліс |
| з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова | не засаджена квітами клумба, ніким не визнаний автор |
| з дієсловами, дієприкметниками, прислівниками, дієслівними формами на -но, -то, які є присудком | праця не закінчена, надворі не холодно, не підходячи близько, роботу не виконано |
| з прикметником, який має при собі займенник як пояснювальне слово, прислівник із часткою ні або слова далеко, зовсім, аж ніяк | ні до чого не здібний, нітрохи не цікава стаття, далеко не досконалий сюжет |
| з підсилювальними прислівниками, незмінюваними присудковими словами, при словах, що пишуться через дефіс | не дуже, не зовсім, не можна, не треба, не варт, не по-товариськи. |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| якщо вживається як префікс в іменниках – власних назвах | не-Європа |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| у заперечних займенниках і прислівниках | ніхто, ніякий, ніде, нікуди, ніяк |
| якщо слово без ні не вживається | нікчемний, нічліг |
| Правила | Приклади |
|---|---|
| якщо вживається для заперечення наявності предмета чи ознаки, а також в стійких словосполученнях без дієслова-присудка | ні краплини; ні се ні те; ні на макове зерно; ні так ні сяк |
| якщо виступає повторювальним сполучником із заперечним єднальним значенням | Не люблять кайданів ні слово, ні ідея
(М.Рильський)
|
| із займенниками та прислівниками, від яких відокремлюється прийменником | ні в кого, ні при чому, ні в скількох |
Скорочення для зорового сприйняття називають графічними скороченнями.
Вони не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами. Наприклад: і т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр., дробове написання о/с. Це нормативні скорочення.
Другий тип: АН-24, ТУ-104, КПУ — пишуться без крапок і мають граматичні форми. Абревіація — це спосіб творення слів від усічених основ.
Види:
1) Складовий тип — нові слова утворюються з усічених основ кількох слів (Донбас).
2) Ініціальний тип — нові слова утворюються з початкових букв або звуків (вуз).
3) Мішаний тип — нові слова утворюються поєднанням усіченої основи одного слова з окремими словами (держадміністрація).
Власне абревіатурою називають складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер словосполучення.
Правопис складноскорочених слів:
1. Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:
• з великої літери, якщо вони вживаються на позначення установ одинично: Укрцукорпром.
• з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно.
2. Складноскорочені слова, що утворені з початкових букв або звуків, пишуться великими літерами (ГЕС — гідроелектростанція, НТР).
• великими літерами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: НАТО.
• малими літерами пишуться загс, неп.
• якщо вони відмінюються, то закінчення дописуються малими літерами: ЗІЛом, ЛАЗи.
• у складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малих літер: оргвідділ, завгосп.
• власні складноскорочені назви пишуться з великої літери: Донбас.
• на письмі скорочуються слова на приголосний (громадянин — гр., наприклад — напр.) Але: нашої ери — н. е., острів — о.
• в кінці графічних скорочень ставиться крапка. Але в скорочених назвах мір (кг, км, хв) крапки немає.
• не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp.— роки, тт.— томи.
• якщо в скороченні подано початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться дефіс: видавництво — вид-во.
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал(Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь.
Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: щін.робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
• акад.— академік
• вид.— видання
• див.— дивись
• доц.— доцент
• ім.— імені
• і т. д.— і так далі
• і т. ін — і таке інше
• і под. — і подібне
• та ін.— та інше
• напр.— наприклад
• н. є. — нашої ери
• оз.— озеро
• пор.— порівняй, порівняйте
• проф.— професор
• р.— рік, річка
• рр.— роки
• с.— село, сторінка
• ст.— станція, сторіччя
• т.— том
• тт. —томи
• НЧП — нормативна чиста продукція од. вим. — одиниця виміру
• ОЕМ — обчислювальна електронна машина
• ОР — отруйна речовина
• ОЦ — обчислювальний центр
• оц.— оцінка
• ПБ — патентне бюро
• ПВД — промислово-виробничий персонал
• ПТБ — правила технічної безпеки
• ПТД — проектно-технологічна документація
• ПТЕ — правила технічної експлуатації
• ПТС — поточно-транспортна система
• ПТУ — професійно-технічне училище
• ПУ — пульт управління
• ПУ — пускова установка
• ПУ — пункт управління
• ПШС — пересувна штукатурна станція
• РАВ — радіоактивне випромінювання
• РАР — радіоактивна речовина
• РД — ремонтна документація
• РЕЗ — радіоелектронні засоби
• РЕМЦ — ремонтно-електромеханічний цех
• РМС — ремонтно-механічна станція
• РМЦ — ремонтно-механічний цех
Вони не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами. Наприклад: і т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр., дробове написання о/с. Це нормативні скорочення.
Другий тип: АН-24, ТУ-104, КПУ — пишуться без крапок і мають граматичні форми. Абревіація — це спосіб творення слів від усічених основ.
Види:
1) Складовий тип — нові слова утворюються з усічених основ кількох слів (Донбас).
2) Ініціальний тип — нові слова утворюються з початкових букв або звуків (вуз).
3) Мішаний тип — нові слова утворюються поєднанням усіченої основи одного слова з окремими словами (держадміністрація).
Власне абревіатурою називають складноскорочене слово, утворене з початкових складів або з перших літер словосполучення.
Правопис складноскорочених слів:
1. Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:
• з великої літери, якщо вони вживаються на позначення установ одинично: Укрцукорпром.
• з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно.
2. Складноскорочені слова, що утворені з початкових букв або звуків, пишуться великими літерами (ГЕС — гідроелектростанція, НТР).
• великими літерами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: НАТО.
• малими літерами пишуться загс, неп.
• якщо вони відмінюються, то закінчення дописуються малими літерами: ЗІЛом, ЛАЗи.
• у складноскорочених словах, утворених іншими способами, усі частини пишуться з малих літер: оргвідділ, завгосп.
• власні складноскорочені назви пишуться з великої літери: Донбас.
• на письмі скорочуються слова на приголосний (громадянин — гр., наприклад — напр.) Але: нашої ери — н. е., острів — о.
• в кінці графічних скорочень ставиться крапка. Але в скорочених назвах мір (кг, км, хв) крапки немає.
• не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: pp.— роки, тт.— томи.
• якщо в скороченні подано початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться дефіс: видавництво — вид-во.
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал(Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь.
Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: щін.робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
• акад.— академік
• вид.— видання
• див.— дивись
• доц.— доцент
• ім.— імені
• і т. д.— і так далі
• і т. ін — і таке інше
• і под. — і подібне
• та ін.— та інше
• напр.— наприклад
• н. є. — нашої ери
• оз.— озеро
• пор.— порівняй, порівняйте
• проф.— професор
• р.— рік, річка
• рр.— роки
• с.— село, сторінка
• ст.— станція, сторіччя
• т.— том
• тт. —томи
• НЧП — нормативна чиста продукція од. вим. — одиниця виміру
• ОЕМ — обчислювальна електронна машина
• ОР — отруйна речовина
• ОЦ — обчислювальний центр
• оц.— оцінка
• ПБ — патентне бюро
• ПВД — промислово-виробничий персонал
• ПТБ — правила технічної безпеки
• ПТД — проектно-технологічна документація
• ПТЕ — правила технічної експлуатації
• ПТС — поточно-транспортна система
• ПТУ — професійно-технічне училище
• ПУ — пульт управління
• ПУ — пускова установка
• ПУ — пункт управління
• ПШС — пересувна штукатурна станція
• РАВ — радіоактивне випромінювання
• РАР — радіоактивна речовина
• РД — ремонтна документація
• РЕЗ — радіоелектронні засоби
• РЕМЦ — ремонтно-електромеханічний цех
• РМС — ремонтно-механічна станція
• РМЦ — ремонтно-механічний цех
Коментарі
Дописати коментар