ГМ - 19 Мистецтво 19 листопада 2020

  СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ У КРАЇНИ 

Домашнє завдання:

1. Опрацювати конспект( основні етапи, характеристика окремих типів культур)

2. Створення творчого проекту " Культура Стародавньої України"

kisskac2107@gmail.com


Стародавня історія України
Короткий зміст.
Археологічна періодизація прадавньої історії.
Перші землероби та
скотарі.
3. Трипільська культура.
За висновками вчених найдавніші люди на Землі з'явилися близько 3 млн. років тому, появу ж перших людей на території України дослідники відносять приблизно до 1 млн. років тому.                                                             пітекантроп
(архантропи)неандерталець(палеоантропи)кроманьйонець(неоантропи)
Знання про спосіб життя, знаряддя праці і досягнення первісної людини ми одержуємо з археологічних розкопок                                                        Археологія – наука, яка вивчає минуле за речовими пам'ятками.

У межах території сучасної України первісне суспільство вчені співвідносять з археологічними періодами, виділеними залежно від матеріалу, з якого переважно виготовляли знаряддя праці.






Близько 35-40 тис. років тому з'являється кроманьйонець – людина сучасного типу, названа людиною розумною (Homo sapiens)
У мезоліті льодовик починає танути, формується сучасний клімат і ландшафт України
неолітична революція
Перехід від привласнюючих форм господарювання (збиральництва, полювання, рибальства) до відтворюючих (землеробства, скотарства).
Поява землеробства і скотарства підштовхнула людей до винайдення першого штучного матеріалу – кераміки (випалена глина). З неї виготовляли різноманітний посуд для збереження зерна, молока й приготування страв. Виникли прядіння і ткацтво, з'явився ще один штучний матеріал – тканина.

Оскільки назви давніх народів не збереглися, вчені послуговуються умовними, користуючись поняттям археологічної культури.
Археологічна культура – це сукупність розташованих на значній території речових пам'яток, які датуються одним відрізком часу і мають спільні ознаки.
буго-дністровська
дунайська
дніпро-донецька
трипільська
середньостогівська
та інші культури



Поступово скотарські племена відокремлюються від землеробських і в степових районах України переходять до кочового способу життя, а в межиріччі Бугу і Дністра виникає високорозвинута землеробська
Трипільська культура


За часів енеоліту люди вже почали використовувати перший метал – мідь.
Яскравим представником доби енеоліту в Україні є давньоземлеробська Трипільська культура (за назвою с. Трипілля на Київщині, де в 1896 р. археолог Вікентій Хвойка відкрив і дослідив перше поселення цього народу).
Нині відомі сотні трипільських поселень у межах України, Молдови та Румунії. У IV – III тис. до н.е. племена “трипільців” займали велику територію від Карпат до Дніпра. Поблизу сіл Доброводи, Майданецьке й Тальянки (Черкаська область) знайдено трипільські протоміста – найбільші на той час в Європі.








Посудина у вигляді упряжки биків. Трипільська культура (кінець IV тис. до н.е.)
Численні людські фігурки свідчать, що у Трипільців був поширений культ жінки
Тотем з червоної глини





Кам'яний вік остаточно змінюється віком металів наприкінці ІІІ тис. до н.е. з початком використання бронзи – першого штучного металу, отриманого людиною внаслідок сплаву міді й олова.
Ще більше зростає роль чоловіків – внаслідок чого матріархат поступово замінюється патріархальною організацією суспільства.
матріархат
патріархат
У степовій смузі України протягом доби бронзи існувало декілька археологічних культур, пов'язаних зі скотарями-індоєвропейцями
В епоху бронзи відбувся перший суспільний поділ праці – скотарство відокремилося від землеробства. Починається і другий – виділення ремесла в самостійну галузь господарства.
Родова община змінюється сусідською, з'являється майнова нерівність.





Причини занепаду цієї культури у другій половині ІІІ тис. до н.е. до кінця не з'ясовані, найчастіше мова йде про внутрішню кризу внаслідок зниження врожайності та погіршення кліматичних умов та зовнішню загрозу зі степу з боку войовничих кочовиків.


Воїн. Неоліт Воїни. Неоліт, ЛівобережжяВождь з родиною. Неоліт, Лівобережжя





















КІММЕРІЙЦІ 
Кіммерійці – найдавніший народ на території України, назву якого донесли писемні джерела (Геродот (V ст. до н.е.). Жили в південноукраїнських степах від Дону до Дунаю. Кіммерійці – найдавніший народ на території України, назву якого донесли писемні джерела (Геродот (V ст. до н.е.). Жили в південноукраїнських степах від Дону до Дунаю. 



Геродот поділяв скіфське суспільство на групи: скіфів-кочівників (степові райони на схід від Дніпра); скіфів-кочівників (степові райони на схід від Дніпра); царських скіфів (Приазовя, Крим); царських скіфів (Приазовя, Крим); осілих скіфів-орачів (лісостепова зона Правобережжя); осілих скіфів-орачів (лісостепова зона Правобережжя); осілих скіфів-землєробів (Лівобережжя Дніпра). осілих скіфів-землєробів (Лівобережжя Дніпра).








Гайманова могила скіфське поховання, яке відносять до категорії «царських» (поховання з великою кількістю коштовних прикрас та предметів побуту), біля села Балки Василівського району Запорізької області УкраїнискіфськеБалкиВасилівського районуЗапорізької областіУкраїни «Солоха» одна з найбагатших скіфських т. зв. царських могил 4 в. до Р. Х., положена на південий захід від села Великої Знам'янки Кам'янсько Дніпровського району Запорізької області, відкрита й досліджена М. І. Веселовським.скіфськихВеликої Знам'янкиМ. І. Веселовським 
Товста могила скіфський курган IV століття до н. е. біля міста Покров Дніпропетровської обл.; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським.скіфськийIV століття до н. е.
ПокровДніпропетровської обл1971Борисом Мозолевським Чортомлик велика скіфська могила (висота 20 м, діаметр 350 м) кін. 4 ст. до н. е., розташована за 22 км на північний захід від Нікополя (Дніпропетровськ а область) біля села Чкалове.скіфськакін. 4 ст. до н. е.НікополяДніпропетровськ а областьЧкалове

Сармати - спілки племен: язигів, роксаланів, аланів. Наприкінці I ст. під керівництвом племені аланів було створено великий союз племен. Мова належала до іранського типу. 



Сармати (III ст. до н. е. III ст. н. е.) іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з'явилися з уральсько-поволзьких степів. 
Територія розселення: Північне Причорномор'я.
 Суспільний устрій. Жили племенами, кожне з яких мало свою назву (роксолани, алани, аорси тощо). 
Сарматами їх називал и греки і римляни. У суспільному устрої сарматів зберігалися значні пережитки матріархату : жінка займала досить поважне становище і навіть могла володіти зброєю. 
Основні заняття. Кочове скотарство, полювання. Займалися ремеслами (ткацтво, гончарство, ковальство тощо).
 Військова справа. Військо складалося з важкоозброєної піхоти та кінноти. Релігія та мистецтво. Обожнювали сили природи, мали культ богині- матері Астарти, покровительки коней. Вірили в очисну силу вогню. У IV ст. сармати були частково витіснені готами та гунами, частково асимільовані під час Великого переселення народів.

VIІI - VI ст. до н.е. – Велика грецька колонізація
Причини: політична боротьба в середині грецьких полісів; військова агресія персів; безземелля, пошук вільних, придатних для хліборобства земель; конкуренція ремісників та купців, пошуків нових джерел сировини та нових ринків збуту для своїх товарів. 
Колонізація - заселення вільної території; загарбання країни, краю, що супроводжується підкоренням або винищенням місцевого населення



Ольвія - грецька колонія заснована вихідцями з Мілету р. до н.е. ( недалеко від теперішнього Миколаєва) 
Ольвія - грецька колонія заснована вихідцями з Мілету р. до н.е. ( недалеко від теперішнього Миколаєва) Тіра (м.Білгород- Дністровський) з аснована вихідцями з Мілета наприкінці VI - на початку V ст. до н. е. с

ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ – ГРЕЦЬКЕ МІСТО - ДЕРЖАВА В К РИМУ (СЕВАСТОПІЛЬ ) 
Базиліка 1935 р. - базиліка, розкопаної у 1935 р., споруджена в VI ст. на місці раннього храму. 
Базиліка в базиліці - храм на території Херсонесу, назву отримав через те, що на одному місці було побудовано два храми - другий будувався на руїнах першого. 



Боспорське царство виникло у 480 р. до н.е. об'єднання міст Керченського і Таманського півостровів. Столиця - Пантікапей (сучасний Керч). Форма державного правління - монархія


Боспорське царство

Засноване близько 480 р. до н. е. внаслідок об'єднання держав-полісів Керченського півострова; 
до нього входили також Приазов'я та землі Кубані. 
Особливості Боспорського царства: 
1) монархічна форма правління; 
2) тісні торговельні й культурні зв'язки з Афінами;
 3) занепало під натиском гунів. 



Коментарі