СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ
1. Жанр твору
2. Провідний мотив твору (тема)
3. Композиція (якщо поезія сюжетна)
4. Тропи (художні засоби)
5. Синтаксичні засоби
увиразнення мовлення (стилістичні фігури: інверсія,
антитеза, рефрен,анафора, епіфора тощо)
7. Ритмічна організація вірша (вид римування, віршований розмір)
8. Висновки (ідея поезії)
1. Жанр твору:
– гімн; дифірамб; псалом; сонет;
елегія; послання; романс; медитація; ліричний вірш;
– епіграма; акровірш; тощо
Ліричні твори за ідейно-тематичною класифікацією поділяють на громадянську (патріотичну), філософську (медитативну), пейзажну,
інтимну (любовну) лірику.
4. Тропи
Епітет – художнє означення, яке передає або виділяє
одну прикмету, характерну рису, ознаку
предмета, особи, явища – „під сивою сосною”, „чорні брови”.
Метафора – слово, значення
якого переноситься на найменування іншого предмета, зв’язаного за
рисами подібності – „приходить осінь”, „плачуть і моляться білі троянди”.
Метонімія – метонімічне
зіставлення відбувається не за ознакою подібності, а за ознакою
суміжності, тобто незалежності до понять одного порядку – „зажурилась
Україна” (тобто зажурились люди в Україні).
Синекдоха – різновид метонімії,
у якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему
частку – „тут не ступала людська нога”.
Гіпербола – перебільшення явища, дії, предмета, яких-небудь
ознак, властивостей, характеристик –
„де зіп’ялася вежа на котурн”.
Літота – надмірне применшення ознак описуваного
предмета – „невелика шкода”.
Порівняння – словесний вираз, у
якому уявлення про зображувальний предмет конкретизується
шляхом зіставлення його з іншим предметом:
а) просте – „життя зникає, як ріка Почайна”;
б) поширене – „Ти тихо йдеш – так ходять скрипалі; не
сколихнувши музику словами...”
Алюзія – проведення
культорологічних паралелей: застосування образу з відомого твору,
історичного факту тощо – „І прадід мій ходив, як Ной після потопу.”
Коментарі
Дописати коментар