М-21 Українська література 16 грудня 2022
«Майстер корабля»): модерний сюжет, що інтригує, умовність фабули, зміщення часопростору. Проблеми творення нової української культури, духовності української людини, її самоусвідомлення в новій дійсності, символічність образів.
Юрій Яновський — Майстер корабля (аудіокнига скорочено)
Майстер корабля Юрій Яновський ТЕКСТ
Домашнє завдання
1. Характеристка образів в коспект.
2. заповнити тапблицю( в презентації) Герой- прототип
М-21 Українська література 13 грудня 2022
Юрій Яновський
«Майстер корабля»
М-21 Українська література 6 грудня 2022 2/30
Микола Хвильовий - Новела «Я (Романтика)»
Домашнє завдання
М-21 Українська література 29 листопада 2022 2/28
Розстріляне відродження
Контрольна робота
Контрольна робота
«Розстріляне відродження». Літературний авангард.
Творчість П. Тичини, М. Рильського, Є. Плужника.
І варіант
Середній рівень
1. Гімн весні, молодості, вірі в щастя складає автор у творі:
а) «Ви знаєте, як липа шелестить…»
б) «О панно Інно»
в) «Арфами, арфами…»
г) «Одчиняйте двері…» (0,5 бала)
2. Слова Євгена Маланюка «Від кларнета твого – пофарбована дудка зосталась. В окривавлений Жовтень – твоя обернулась весна» присвячені:
а) Павлу Тичині
б) Максиму Рильському
в) Михайлю Семенко
г) Євгену Плужнику
(0,5 бала)
3. Ознаки душевного стоїцизму:
а) усвідомлення зовнішнього спокою, урівноваженості
б) усвідомлення краси природи
в) усвідомлення національної свободи
г) усвідомлення свободи слова
(0,5 бала)
4. В уривку
Арфами, арфами –
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними…
провідним художнім засобом є:
а) метонімія
б) персоніфікація
в) гіпербола
г) порівняння
(0,5 бала)
5. Три м: місто, машина, маса - спрямування
а) кубізму
б) абстракціонізму
в) футуризму
г) конструктивізму
(0,5 бала)
6. Представником «київських неокласиків» є автор поезії
а) «Пам’яті тридцяти»
б) «Бажання»
в) «Вчись у природи творчого спокою…»
г) «У теплі дні збирання винограду…»
(0,5 бала)
7. Максим Рильський є автором обох творів у рядку
а) «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Одчиняйте двері…»
б) «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду…»
в) «Вчись у природи творчого спокою…», «Солодкий світ!..»
г) «Арфами, арфами…», «У теплі дні збирання винограду…»
(0,5 бала)
8. До «п’ятірного грона неокласиків» не належав:
а) Є. Плужник
б) Ю. Клен
в) М. Драй-Хмара
г) П. Филипович
(0,5 бала)
9. Увідповідніть назву твору та цитату з нього
1) «Вчись у природи А «Думами, думами - / наче море кораблями,
творчого спокою…» переповнилась блакить / Ніжнотонними...» 2) «Пам’яті тридцяти» Б «Кохана спить, кохана спить, / Піди збуди,
3) «Арфами, арфами» цілуй їй очі, / Кохана спить..».
4) «Солодкий світ!..» В «На кого завзявся Каїн? / Боже, покарай! /
Понад все вони любили свій коханий край».
Г «Мудро на землі, / Як від озер, порослих осокою, / Кудись на південь линуть журавлі».
Д «Твій погляд, ніби пролісок несмілий. / Немов
Трава, що зеленить граніт, / Неначе спогад
нерозумно-милий…»
(2 бали)
Достатній рівень
10. Дайте коротку відповідь на запитання:
«Розстріляне відродження» - це …
Авангард – це …
Вітаїстичність - це
(3 бали)
Високий рівень
10. Напишіть мінісудження (5-7) речень на одну з тем:
1. «Над чим спонукає замислитися поезія Євгена Плужника?»
2. «Радій же, серце!» (Про життєствердні мотиви в поезії Максима Рильського). (3 бали)
ІІ варіант
Середній рівень
1. Туга за втраченим коханням, що поєднується зі спогадами про нього – такий мотив твору:
а) «Ви знаєте, як липа шелестить…»
б) «О панно Інно»
в) «Арфами, арфами…»
г) «Пам’яті тридцяти»
(0,5 бала)
2. «Феномен Тичини має назву – феномен доби. Його доля свідчитиме про наш час не менше за останні розповіді істориків: поет жив у наш час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль…»
Ці слова належать:
а) Максиму Рильському
б) Василю Стусу
в) Євгену Маланюку
г) Олександру Довженко
(0,5 бала)
3. Яку думку передає Плужник у строфі?
Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
а) світ такий глибокий і незбагненний, але в цьому його краса й привабливість
б) кохання – це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти
в) людське життя – це живий біль, жива рана, і не треба її ятрити порожніми фразами
г) потрібно і вчитися у природи, і прислухатися до свого серця, своєї натури як частки цієї природи, щоб не схибити
(0,5 бала)
4.Визначте художньо-виражальний засіб, використаний Є. Плужником у фрагменті
Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою.
Кудись на південь линуть журавлі.
а) метафора
б) епітет
в) порівняння
г) метонімія
(0,5 бала)
5.Футуризм як авангардистську течію модернізму започаткував
а) Максим Рильський
б) Микола Зеров
в) Євген Плужник
г) Михайль Семенко
(0,5 бала)
6.Твір «У теплі дні збирання винограду…» за жанром
а) сонет
б) послання
в) пісня
г) балада
(0,5 бала)
7. Ясний сад, мули нешвидкі, Кіпріда добра – це художні образи поезії
а) Максима Рильського
б) Павла Тичини
в) Євгена Плужника
г) Михайля Семенка
(0,5 бала)
8. «Київськими неокласиками» є обидва письменники, указані в рядку
а) М. Рильський та М. Семенко
б) М. Зеров та П. Тичина
в) М. Рильський та М. Зеров
г) Є. Плужник та М. Рильський
(0,5 бала)
9. Увідповідніть назву твору та цитату з нього
1) «Вчись у природи А «Ось місяць, зорі, солов’ї…/ «Я твій», - десь
творчого спокою…» чують дідугани. / А солов’ї!..» 2) «Ви знаєте, як липа Б «На мулах нешвидких / Вона верталась із
шелестить…» ясного саду, / Ясна, як сад, і радісна, як сміх».
3) «У теплі дні зби- В «Вір і наслідуй. Учневі негоже /
рання винограду…» Не шанувати визнаних взірців».
4) «О панно Інно…» Г «Я – сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так
Любив – дитинно, злотоцінно».
Д «На кого посміла знятись / Зрадника рука? - /
Квітне сонце, грає вітер / І Дніпро-ріка…»
(2 бали)
Достатній рівень
10. Дайте коротку відповідь на запитання:
«Розстріляне відродження» - це …
Футуризм – це …
Кларнетизм - це
(3 бали)
Високий рівень
10. Напишіть мінісудження (5-7) речень на одну з тем:
1. «Мої враження від збірки П. Тичини «Сонячні кларнети»
2. «Євген Плужник – найвидатніший митець національного відродження» (3 бали)
М-21 Українська література 22 листопада 2022 2/26
Максим Рильський
*«Солодкий світ!..»,
«У теплі дні збирання винограду»
Група «київських неокласиків». Їхнє
творче кредо, орієнтація на традицію,
класичну форму вірша.
Домашнє завдання:
Неокласицизм (з грецької «новий і зразковий») — течія в літературі та
мистецтві, що з'явилась значно пізніше занепаду класицизму як літературного
напряму і знайшла свій вияв у використанні античних тем і сюжетів,
міфологічних образів і мотивів, проголошенні гасел «чистого» мистецтва та
культу позбавленої суспільного змісту художньої форми, в оспівуванні земних
насолод.
Неокласицизм виник в західноєвропейській літературі в середині XIX ст.
До групи українських неокласиків у 20-х роках XX ст. належали Микола Зеров,
Михайло Драй-Хмара, М. Рильський, Петро Филипович, Юрій Клен (О.
Бургардт). Вони відмежовувались від так званої пролетарської культури,
прагнули наслідувати мистецтво минулих епох, віддавали перевагу історико-
культурній та морально-психологічній проблематиці.
«Неокласика» — умовна назва естетичної платформи невеликого кола
київських поетів, літературознавців і перекладачів періоду «Розстріляного
відродження»:
□ Миколи Зерова (лідер);
□ Михайла Драй-Хмари;
□ Павла Филиповича;
□ Юрія Клена (Освальда Бургардта);
□ Максима Рильського.
«Неокласики» — неформальне товариство вільних митців, що
гуртувалися спочатку при часописі «Книгар», а згодом — навколо видавництва
«Слово». Не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-
естетичними маніфестами.
Це були по-європейськи освічені люди, тогочасна елітна українська
інтелігенція. Неокласики, зокрема, закликали осягати вершини світової
культури, трансформувати її форми та образну систему на рідному полі поезії,
щоб піднести її до світового рівня. Тому розквітають сонетна форма, яку
пролеткультівці оголошували «буржуазною», елегії, медитації, філософська
лірика.
Спільні риси творчості:
□ «аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;
□ орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну
поетичного мовлення;
□ тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;
□ захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та
класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців».
Неокласики належать до так званих письменників доби «розстріляного
відродження».
Яскравим представником поетів — «неокласиків» є «лицар краси і добра»
Максим Рильський. Перекладач, академік, фольклорист, талановитий педагог.
Та передусім — видатний поет, продовжувач славних традицій класичної
літератури. «...Досить витончений і складний поет... І живе він зі своїм часом,
напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його
глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». Ці слова про
Максима Тадейовича сказав його соратник по перу Микола Зеров.
Максим Рильський 19 березня 1895 р. в місті Києві. Його батько, етнограф,
громадський діяч і публіцист Рильський Тадей Розеславович, був сином
багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. На час
народження сина батькові було вже 54 роки.
Максим народився в другому шлюбі. Мати Максима Рильського, Меланія
Федорівна Чуприна, була простою селянкою із села Рома-нівки (тодішнього
Сквирського повіту, нині Попільнянського району Житомирської області).
Тадей навчив свою молоду дружину грамоти. А вона передала синові разом з
молоком матері рідну мову, пісню.
Після приватної гімназії М. Рильський навчався на медичному факультеті
Київського університету св. Володимира, а потім на історико-філологічному
факультеті Народного університету в Києві, заснованому за гетьмана Павла
Скоропадського, але через бурхливі події революції й громадянської війни
жодного з них не закінчив. Займався самоосвітою, вивченням мов, музикою.
Деякий час учителює на Житомирщині. Як свідчать його колишні
вихованці, учителем М. Рильський був прекрасним. Діти любили його.
Переїхавши до Києва, поет продовжує працювати вчителем української
мови та літератури в школах та на робітфаку інституту народної освіти.
У 1920-х роках Рильський належав до мистецького угрупування
«неокласиків», переслідуваного офіційною критикою за відірваність від
сучасних потреб соціалістичного життя. Поет виявляв обурення проти ідейно-
політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді. Така поведінка
Рильського викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося
арештом НКВС, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після
ув'язнення творчість Рильського зазнає змін. Він змушений був поставити свою
поезію на службу режиму.
У роки боротьби проти фашистів Максим Тадейович перебуває в
евакуації спочатку в Уфі, а потім у Москві. М. Рильського за видатні заслуги в розвитку науки й культури було обрано академіком АН УРСР (1943), а згодом і
академіком АН СРСР (1958). Він очолював Спілку письменників України
(1943-1946).
Перестало битися серце поета 24 липня 1964 року. Поховано його у Києві
на Байковому кладовищі.
Ліричні книжки: «Синя далечінь» (1922), «Крізь бурю й сніг» (1925), «Під
осінніми зорями» (друга редакція 1926), «Тринадцята весна» (1926), «Де
сходяться дороги», «Гомін і відгомін» (1929). Це певний хід на вершини
майстерності, дозрівання таланту і власного стилю.
Після ув'язнення Рильський написав 35 книжок поезій. Кращі серед них — це
«Знак терезів» (1932), «Літо» (1936), «Україна», «Збір винограду» (1940),
«Слово про рідну матір», «Троянди й виноград» (1957), «Голосіївська осінь»,
«Зимові записи» (1964). Також створив чотири книги ліро-епічних поем, багато
перекладів зі слов'янських та західноєвропейських літератур. Його перу
належать наукові праці з мовознавства та літературознавства.
Вірші, які покладено на музику:
□ «На білу гречку впали роси»
□ «Яблука доспіли»
□ «Ластівки»
□ «Цвітуть бузки»
□ «Не бійся смутку, що пливе...»
Солодкий світ!.. - Максим Рильський
Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце - золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.
Узори надвесняних тонких віт,
Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий...
Солодкий світ.
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
1919
Вірш «Солодкий світ», написаний у формі сонету, належить до ранньої лірики поета. Чому так гарно жити на світі? Мабуть, відчуття щастя складається з дрібниць: блакитно-біле небо, сонце, тонке віття дерев, погляд коханої. Вже цього досить, щоб, незважаючи на «довгі муки безсердечних літ», зрозуміти усю красу життя і сказати: «Солодкий світ».
Вірш М. Рильського «Солодкий світ!» сповнений радості життя, розуміння його привабливості й неповторності. Особливо цінні вияви справжніх, чистих почуттів («погляд, ніби пролісок несмілий», «ніби спогад нерозумно-милий»). Мабуть, треба пройти довгий шлях мук нерозуміння, щоб поцінувати те, що є, відкрити для себе «солодкий світ». Епіграф до вірша, лексика старослов’янського походження (благословляє, прозріли) вказують на вплив біблійних джерел.
У теплі дні збирання винограду...
Рильський Максим
Її він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: — Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Вона ж йому: — Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. — Підняла батіг,
Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.
І він потягся, як дитина, радо
І мовив: — Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
1922
Рід літератури: інтимно-філософська лірика.
Жанр: сонет.
Мотиви: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ.
Художній напрям, стиль: неоромантизм.
Художні особливості: вічність і кохання, близькість до нас людей, які жили так давно, але відчували так само, передає вірш «У теплі дні збирання винограду». Душа Еллади мов прокинулась на мить, коли М. Рильський змалював зустріч грецьких юнака та дівчини, селян-виноградарів. Цей вірш — гімн коханню й молодості:
Вірш розкриває перед читачем велику радість і повноту життя: першу зустріч з милою, зародження першого хмільного почуття. Весь світ навкруги надихає близькістю щастя. Поет прославляє почуття любові, якому надає античного колориту, естетично підносить його.
Вірш «У ТЕПЛІ ДНІ ЗБИРАННЯ ВИНОГРАДУ...» — це гімн життю і молодості, що відображає шукання юної душі, яка прагне щастя, радості й любові.
У теплі дні збирання винограду
Її він стрів. На мулах нешвидких
Вона верталась із ясного саду,
Ясна, як сад, і радісна, як сміх.
І він спитав: — Яку б найти принаду,
Щоб привернуть тебе до рук моїх?
Вона ж йому: — Світи щодня лампаду
Кіпріді добрій. — Підняла батіг,
Гукнула свіжо й весело на мулів,
І чутно уші правий з них прищулив,
І знявся пил, немов рожевий дим.
І він потягся, як дитина, радо
І мовив: — Добре бути молодим
У теплі дні збирання винограду.
1922
М - 21 Українська література 15 листопада 2022 2\24
Євген Плужник. Життя і творчість
Домашнє завдання
М - 21 Українська література 8 листопада 2022 2\22
Потужне ліричне «Я» як символ нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму
Художнє відтворення національно-визвольного пробудження
народу, уславлення борців за вільну Україну
(«Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
Домашнє завдання:
1. Прочитати поезії, зробити аналіз поезії "Одчиняйте двері"(за зразком в презентації)
2. Вивчити вірш "Памя'ті тридцяти" напамя'ть, здати, надіславши відео)
В поколіннях
Я озвуся, -
Не згорю
І не загасну, -
Мов огні електробуду…
І в майбутню
Пору ясну
В пісні знов явлюся.
Й буду –
В людях жити буду
Так П.Тичина писав, вірячи «в майбутню пору ясну» і в те, що його поезія будитиме в людях найкраще – людяність, любов до життя, одне до одного, захоплення природою. І це його передбачення виправдалося. Разом із тим, трагічна творча доля поета – це уособлення трагедії всієї української інтелігенції, задавленої, знищеної морально і фізично тоталітарним режимом. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо вершинне з творчих надбань письменника, що є окрасою світового письменства.
У 1918 році вийшла перша збірка поета «Сонячні кларнети», про яку В.Стус пізніше напише: «Сонячні кларнети» - це переважно книга передчуття сподіваного щастя… І це чи не єдина зі збірок на рівні Тичининого генія. Тому в доробку поета їй відведено перше місце не тільки хронологічно».
Ця книжка засвідчила появу українського варіанта символізму – «кларнетизм». Тичина на основі символістичних засобів, їх вдалого комбінування і трансформації створив власний авторський поетичний стиль, що й отримав назву «кларнетизм».
Особливості кларнетизму:
незалежна від політики й ідеології «чиста поезія», що уславлює ідеал гуманізму та добра: «Приставайте до партії, де на людину дивляться як на скарб світовий і де всі як один проти кари на смерть».
Музично-поліфонічні образи-символи: Мадонно моя…/ Вже славлять, співають нове ім.*я./ (Ave, Maria,Калино моя) Іде і сміється: життя! Квіток! Сонце на скрипку, хмарки у танок. (образ жінки)
Навіювання образу предмета замість його називання (сугестія):… Університет, музеї і бібліотеки /не дадуть того, що можуть дати/ карі,/ сірі,/ блакитні. (очі як дзеркало душі);
Синхронність різних почуттів та відчуттів (кольору, звуку, запаху, дотику): Пробіг зайчик/ Дивиться – світанок! / Сидить,грається,/ Ромашкам очі розтулює,/ А на сході небо пахне, Півні чорний плащ ночі/ Вогняними нитками сточують сонце -/…(рух, світло, запах, колір);
Драматичні несподівані словосполучення: чорний акорд, очі христовоскресні, ніжнотонні кораблі;
Ритм в основі музичності поезі;
Слово-барвозвук: золотий гомін, чорнокрилля;
Вживання змістових розділових знаків: Зоряного ранку припади вухом до землі - /..ідуть. («Золотий гомін»)- Символізм – філософсько-мистецький напрям кінця ХІХст. Початку Ххст. Символісти намагалися за допомогою символів проникнути у світ «речей у собі», що перебувають за межами чуттєвого сприйняття. Символ вони визнавали за художнє знаряддя, дієвіше від образу. Вважали, що в змісті твору має бути таємний підтекст, а в образі – низка значень.
Неоромантизм – характеризується культом героїки, уславлення мужності, утвердження нового героя – мужньої людини, життя якої пов*язане з ризиком і незвичайними пригодами.
Експресіонізм – мета мистецтва – не відображення дійсності, а «вираження» неповторного авторського бачення її; характерним є лірико-суб*активне осмислення дійсності.
Імпресіонізм – представники не заперечували об*активну реальність світу, але вважали, що вона може бути відтворена митцем у багатьох аспектах. Новим було їхнє прагнення не тільки зафіксувати миттєве враження від життєвого явища, а й наголосити на його мінливості, текучості, швидкоплинності. Посилюється психологізм, відтворення миттєвих вражень і зміни настроїв, підкреслення уваги до кольорів та звуків.
Павло ТИЧИНА
ПАМ'ЯТИ ТРИДЦЯТИ
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квитне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Одчиняйте двері —
Наречена йде!
Одчиняйте двері —
Голуба блакить!
Очі, серце і хорали
Стали,
Ждуть…
Одчинились двері —
Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в
крові!
Незриданними сльозами
Тьмами
Дощ…
М - 21 Українська література 1 листопада 2022 2\20
Павло Тичина . Життя та творчість поета. Красу та ідейно-художню цінність його поезій.
СХЕМА АНАЛІЗУ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ
1. Жанр твору
2. Провідний мотив твору (тема)
3. Композиція (якщо поезія сюжетна)
4. Тропи (художні засоби)
5. Висновки (ідея поезії)
1. Жанр твору:
– гімн; дифірамб; псалом; сонет; елегія; послання; романс; медитація; ліричний вірш;
– епіграма; акровірш; тощо
Ліричні твори за ідейно-тематичною класифікацією поділяють на громадянську (патріотичну), філософську (медитативну), пейзажну, інтимну (любовну) лірику.
4. Тропи
Епітет – художнє означення, яке передає або виділяє одну прикмету, характерну рису, ознаку
предмета, особи, явища – „під сивою сосною”, „чорні брови”.
Метафора – слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, зв’язаного за
рисами подібності – „приходить осінь”, „плачуть і моляться білі троянди”.
Метонімія – метонімічне зіставлення відбувається не за ознакою подібності, а за ознакою
суміжності, тобто незалежності до понять одного порядку – „зажурилась Україна” (тобто зажурились люди в Україні).
Синекдоха – різновид метонімії, у якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему
частку – „тут не ступала людська нога”.
Гіпербола – перебільшення явища, дії, предмета, яких-небудь ознак, властивостей, характеристик –
„де зіп’ялася вежа на котурн”.
Літота – надмірне применшення ознак описуваного предмета – „невелика шкода”.
Порівняння – словесний вираз, у якому уявлення про зображувальний предмет конкретизується
шляхом зіставлення його з іншим предметом:
а) просте – „життя зникає, як ріка Почайна”;
б) поширене – „Ти тихо йдеш – так ходять скрипалі; не сколихнувши музику словами...”
Алюзія – проведення культорологічних паралелей: застосування образу з відомого твору,
історичного факту тощо – „І прадід мій ходив, як Ной після потопу.”
М - 21 Українська література 25 жовтня 2022 2\18
Тема уроку: Українська література ХХ століття як новий етап в історії національної культури. Поняття «розстріляне відродження».
Завдання :
1. Запишіть у зошити основні поняття
2. Перейдіть за посиланням та перегляньте відео.
https://www.youtube.com/watch?v=8jSLu2u58ao
3. Опрацюйте матеріал та зробіть опорний конспект до теми.
Суспільно-історичні умови розвитку літератури ХХ століття
М - 21 Українська література 18 жовтня 2022 2\16
ОБРАЗНЕ СЛОВ ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ
Контрольна робота
Завдання до уроку
1. Повторити матеріал за презентацією.
2. Написати конторльну в реальному часі, надіслати на вайбер.
Контрольна робота з теми "Образне слово поетичного модернізму. Творчість Лесі Українки, М. Вороного, Олександра Олеся"
Питання №1
Contra spem spero перекладається, як
А) Початок і кінець | Б) | Без надії сподіваюсь! |
В) Прийшов, побачив, переміг | Г) | Чистий аркуш |
Питання №2
Оксиморон вжито в рядках
А) Тож тепера весна золота | Б) | Крізь сльози сміятись |
В) Серед лиха співати пісні | Г) | Буду камінь важкий підіймать |
Питання №3
Встановити відповідність
Приклади
А) Опис лісу
Б) Перелесник рятує вербу, спалахує хата матері Лукаша й Килини
В) Гра Лукаша на сопілці
Г) Перетворення Лукаша на вовкулаку Д) Завірюха вщухла - Лукаш сидить сам; з
неба падає сніг
Елементи сюжету
1) Кульмінація
2) Розвиток дії
3) Зав'язка
4) Експозиція
5)
|
Питання №4
Стильові особливості твору "Лісова пісня"
А) | Реалізм зображення | Б) Єдність місця, часу, дії |
В) | Драма-феєрія | Г) Символічний твір |
Д) | Фольклорні символи |
|
Питання №5
Гротеск у поезії М. Вороного "Блакитна Панна" - це
А) Виріб із каменю Б) Художня образність, що створює неприродний, химерніий, дивний світ
В) Один із засобів сатири Г) Вид орнаменту з геометричних фігур, листя, квітів
 |
Питання №6
Блакитна Панна -це образ... (запишіть іменник у родовому відмінку і з великої літери)
|
Питання №7
Войовнича грань українського слова (із вірша "О слово рідне! Орле скутий!..") розкрита через символ
А) Дощу Б) Орла
В) Меча Г) Сонця
 |
Питання №8
Перша збірка (писати назву в лапках і лише перше слово з великої літери) підписана іменем Олесь
|
Питання №9
Автор музики романсу "Сміються, плачуть солов'ї", який виконує Д. Гнатюк
|
10. Дорога в Казку — це символ:
а) а) творчості;
б) б) нездійсненної мрії;
в) в) хибного шляху;
г) г) духовних поривань до кращого життя.
11. Твір "По дорозі в Казку" перегукується з
а) п'єсою І.Франка " Мойсей"
б) "Лісовою піснею" Лесі Українки
в) поемою І.Франка " Мойсей"
г) новелою М.Коцюбинського "Intermezzo".
12. Конфлікт драматичного етюду "По дорозі в казку" базується на протистоянні...
а) старе-нове
б) чоловік-жінка
в) герой-натовп
г) творчість-руйнація
13 . Справжнє прізвище Олександра Олеся
а) Пчілка
б) Кандиба
в) Лепкий
г) Білик
14.. З чого сплела вінок Дівчина коханому?
а) З маку та волошок.
б) З маку та ромашок.
в) З маку та терну.
г) З маку та шипшини.
15.. Навіщо хлопчик з Казки опинився біля Учителя?
а) Щоб урятувати його
. б) Щоб подарувати еліксир безсмертя.
в) Щоб зірвати папороть.
г) Щоб покарати юрбу.
16 . Що символізує Казка?
а) Утопічну державу.
б) Духовність Учителя.
в) Державу,мрію,землю обіцяну.
г) Перемогу.
17. У творі "По дорозі в Казку" порушено такі проблеми... (обери правильні варіанти)
а) ватажок і натовп
б) духовне і матеріальне
в) мрії і реалії життя
г) любов до Батьківщини
д) проблема грошей
е) екологічні проблеми
18. Дія в творі відбувається ...
а) у хащах темного лісу
б) на Поліссі
в) у Карпатах
г) у тайзі
19. Що згубив юнак під час мандрів?
а) корону
б) хліб
в) карту
г) книгу
20. Кому пощастило дійти і жити в Казці?
а) юнаку
б) дівчині
в) юрбі
г) нікому
21. Ким уявляє себе Він:
а) а) соколом;
б) б) зозулею;
в) в) жар -птицею;
г) г) орлом
М - 21 Українська література 11 жовтня 2022 2\14
Література рідного краю. Письменники Дніпропетровщини. Іван Манжура
М - 21 Українська література 4 жовтня 2022 2\12
Тема : Драматичний етюд О. Олеся " По дорозі в Казку"
(підсумкое заняття)
Презентація до матеріалу уроку
По дорозі в Казку Олександр Олесь текст для читання
Олександр Олесь — По дорозі в Казку (аудіокнига скорочено)
27 вересня 2022 Українська література 2\8
Тема : Драматичний етюд О. Олеся " По дорозі в Казку"
Презентація до матеріалу уроку
По дорозі в Казку Олександр Олесь текст для читання
Олександр Олесь — По дорозі в Казку (аудіокнига скорочено)
Домашнє завдання :
1. Прочитати драматичний етюд "По дорозі в казку". Вміти переказувати зміст.
2. Письмово в конспектах :
- тема твору
- ідея твору
- проблематика
3. Письмово відповісти на питання останнього слайду
Коментарі
Дописати коментар