МХ - 22 Українська мова

 

МХ-22 Українська мова 14 грудня 2022

 Контрольна робота

Орфографічна норма

 

І. Завдання  з вибором однієї правильної відповіді (1 бал за правильну відповідь  = 4).

 

1. У якому варіанті в УСІХ словах відбувається подвоєння внаслідок збігу приголосних?

А  тонна, піддати, роззброїти, оббити;

Б  бездоріжжя, панна, стаття, суддя;

В  зрання, ніччю, століття, розкішшю;

Г  молоддю, ванна, юннат, туманність.

 

2. У якому варіанті немає помилок при написанні слів?

А  все-таки, з краю, військовостратегічний, сіро-зелений;

Б  мало-помалу, радіокомітет, читець-декламатор;

В  чорно-білий, складносурядний, психологопедагогічний;

Г високо-кваліфікований, Вернигора, гіпер-звук.

 

3. У якому варіанті ВСІ слова пишуться без апострофа?

А  св…ято, міжгір..я, бур..ян, цв..ях;

Б  підв..язати, роз..ятрити, верб..я, арф..яр;

В  дзв..якнути, р..яст, духм..яний, б..язь;

Г присв..ячую, м..якість, пам..яттю, розіб..ю.

 

4.  У якому варіанті допущені помилки у правописі префіксів?

А  зхилити, роскроїти, препоганий, безцінний;

Б  прибулий, розшити, схвилювати, премилий;

В  пристаркуватий, сформований, безшумний, спровокувати.

Г безпричинний, скопійований, преславний, привезти.

 

ІІ. Завдання з вибором двох правильних відповідей (о,5 балів за правильну відповідь = 4).

 5.  У яких варіантах в усіх складних власних назвах з великої букви пишеться ВСІ слова?

А  (к)римський (п)івострів, (с)офійський (с)обор, (д)ень (н)езалежності;

Б (с)вята (т)рійця, (д)ень (с)оборності (у)країни, (і)ван (б)огослов;

В  (н)нобелівська (п)ремія, (є)вропейська (п)лоща, (г)олосіївський парк;

Г  (є)європейський (с)оюз, (л)іга (н)ацій,  (в)селенський (п)аріарх;

Д  (ф)ранківські (с)онети, (з)асдужений (а)ртист, (д)амоклів (м)еч;

Е  (ч)ернеча (г)ора, (м)арійчин (в)інок, (о)лімпійські (і)гри.

 

6. Позначте варіанти, у яких УСІ іншомовні слова написано правильно.

А  Атлантіда, іраціональний, іміграція, фейєрія;

Б  вілла, лібрето, ін’єкція, Алжир.

В  журі, харакири, колібрі, бар’єр;

Г діаграма, триумф, Емма, барєр;

Д конвеєр, гравюра, Ніцца, Флорида;

Е ательє, іраціональний, павільйон, десерт.

 

7. У яких варіантах усі слова з НЕ пишуться окремо?

А не/доконаний вид, не/обережний, не/покоїти;

Б  дорога не/далека, не/сказавши, не/зроблю;

В  не/долік, не/замкнені двері, не/щодавно;

Г не/до/речі, не/три, не/чуваний досі, ніким не/підтверджений факт;

Д не/бачена краса, не/виконана досі робота, не/бажано;

Е ще не/завершена справа, не/зірвані плоди, не/гайно.

 

8. У яких варіантах допущені помилки у ВСІХ словах при вживанні м’якого знака?

А  стрілець,  мальва, жаль, дончин;

Б  гребіньчик, матіньці, брунці, шинйон;

В  квітонька, зозулька, матінка, паньщина;

Г тоньший, уманьський,  людскість, дивишься;

Д  різбяр, їдальня, сподіваються, дзьоб;

Е сопілці, рибальці, дивишся, пісня.

 

9. Робота з текстом. Скільки орфографічних помилок допущено в тексті? Випишіть слова, вирази з помилками  відповідно орфографічних норм (1 бал за правильну відповідь).

 

Поширенний в нашому краї  і оспіванний у народі барвінок здавна. Значне місце як символ займав він в віруванях  давніх словян, насамперед у Києвській русі. З тих пір вічно-зелений чагарничок назавжди ввійшов у побут, звичаї та обряди нашого народу.

А 12;    Б   11;    В 10;     Г 9.

 

10 – 12. Напишіть невеликий твір-роздум на тему «За яку працю треба більше поважати людину – за фізичну чи інтелектуальну?». Орфограми підкресліть (3 бали за правильну відповідь).

 


 

МХ-22 Українська мова 7 грудня 2022  2/32


 "Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом"

Домашнє завдання:
1. Параграф 29. Ст.90-92. Вивчити правила.
2. Впр. 7 письмово в зошити.
УКРАЇНСЬКА МОВА







 






























МХ - 22 Українська мова 2 грудня 2022 2\30

 


 "Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом"

Домашнє завдання:
1. Параграф 29. Ст.90-92. Вивчити правила.
2. Впр. 7 письмово в зошити.
УКРАЇНСЬКА МОВА







 













МХ - 22 Українська мова 30 листопада 2022 2\28

 Тема: 

 Орфограма. Орфографічна помилка.

Ненаголошені е, и в корені слова.

Орфографічний словник.

Принципи української орфографії.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати лекцію в конспект. Визначення вивчити, знати принципи української орфографії.

2. Слова з наголосом ст. 89 виписати, вивчити.

3. впр. 7 ст.89 письмово в конспекті. 

kisskac2107@gmail.com


Розділ науки про мову, який вивчає правила передачі усного мовлення на письмі, називається орфографією.

Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, називається орфограмою.

Орфограмою може бути окрема літера, що пишеться за певним правилом (земля, зимовий), буква в значущій частині слова (розклад, маленький). Це буквені орфограми.

Принцип

Тлумачення

Фонетичний

Найчастіше слова пишемо так, як вони звучать: школа [шко́ла], товариський [товари́с'кий]

Морфологічний

Дбаємо, щоб ту саму частину слова (корінь, префікс, суфікс) в усіх словах писати однаково, незалежно від звучання слова: брат - братство [бра́цтво]

Розрізнювальний

Пишемо по-різному слова, які звучать однаково: удень - у день; Кривий Ріг - кривий ріг







Перед вами уривок з учнівського твору. Знайдіть помилки, виправте їх. Які орфограми не засвоїв учень?:

Важливі події, народні св’ята й обр’яди немислимі без вишитих рушників, які, крім дикоративного, мали образно символічне значення. Мабуть, у всйому дикоративному мистецтві не має іньшого такого придмета , якийби концентрував у собі стільки символічного змісту. Вишитий рушник – це один з елементів матеріальної та духовної культури, явище, характерне нетільки для українского народу, але й для білорусів, летовців, молдаван.) 

Написання букв на позначення ненаголошених [е], [и] в корені слова можна перевірити наголосом. Наприклад: великий, бо ве́лич; липневий, бо ли́пень.

Якщо написання е - и в корені слова не можна перевірити наголосом, то користуємося такими правилами:

Пишемо букву е:

Пишемо букву и:

у сполуках -ере-, -еле- : очерет, лелека,

у сполуках -ри-, -ли- у відкритих складах : гриміти, глитати

якщо при зміні слова сумнівний звук випадає : вітер, бо вітру

якщо при зміні слова сумнівний звук чергується з [і] : осені, бо осінь

у деяких дієсловах перед р, л, якщо далі є наголошений суфікс -а- (усупереч перевірному слову): стира́ти, хоч сте́рти; здира́ти, хоч де́рти

Зверніть увагу!

Написання е, и не завжди можна пояснити правилом. Наприклад: кишеня, минулий, пиріг, левада, пшениця, герой, плекати, чекати, легенда, чернетка, чепурний, колектив, мелодія. Правопис таких слів треба запам’ятати.


МХ-22 Українська мова 23 листопада 2022 2/26


 Тема: Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові


Домашнє завдання :
1. Опрацювати конспект(правила записати)
2. впр.7 ст. 84 письмово(1і2)

kisskac2107@gmail.com

Правильність наголошування є однією з ознак культури мовлення. При виробленні акцентуаційних норм українська мова має далеко більше труднощів, ніж у формуванні  лексики. Пояснюється це строкатістю наголошування в різних говорах нашої мови, а також упливом сусідніх мов, насамперед російської та польської. Ще один чинник, що не сприяє закріпленню нормативного наголошування серед широкого загалу мовців, — надуживання в творах багатьох авторів, особливо сучасних, поетичними вільностями. Нерідко це зовсім не поетичні вільності (себто відступи від норм, зумовлені стилістичними або ритмомелодичними міркуваннями), а просто мовна безграмотність, неохайність. 

1. Віддієслівні іменники середнього роду на -ання, у яких більше двох складів, мають наголос, як правило, на суфіксі: вигнання, видання, визнання, завдання, запитання, заслання, зібрання, навчання, писання, пізнання, послання,  читання.
Але є й відхилення від цього правила: зобов’язання, ковзання.

2. Наголос у багатьох іменниках жіночого роду із суфіксом -к(а) у множині переходить на закінчення: вказівка — вказівки, голка — голки, жінка – жінки, картка – картки, качка –качки, книжка – книжки, копійка –копійки, ластівка — ластівки, ложка –ложки, миска –миски, писанка — писанки, помилка – помилки, сторінка –сторінки, хатка –хатки,  учителька — учительки, але: родичка —родички, сусідка — сусідки, верхівка — верхівки.

3. У багатьох двоскладових прикметниках наголос падає на закінчення -ий:  вузький, в’язкий, кружний, легкий, липкий, мілкий, низький, новий, нудний, пісний, пітний, рідкий, різкий, сипкий, скучний, стійкий, стічний, страшний, твердий, тісний, тонкий, товстий, трудний, тяжкий, черствий, чіткий, чудний.
У прислівниках, утворених від таких прикметників, наголос падає на перший склад: вузько, легко, мілко.

4. У деяких дієсловах наголошується :
  •        останній склад дієслів із закінченнями    -емо, -имо, -ете -ите:  несемо,веземо, живемо,  ідемо, беремо;  несете, везете, живете, ідете;  але: підемо,  підете /але підУ/; будемо, будете.
  •        закінчення  -у: вожу, ношу, в’яжу, чешу, верчу, колишу, але коли з’являється в цих дієсловах префікс, наголос переміщується — повожу, поношу, пов’яжу, почешу,  поверчу, поколишу;
  •        суфікс безпрефіксальних дієслів:  стояти, мовчати, сидіти,  лежати;
  •     корінь префіксальних: постояти,відстояти, настояти,  помовчати, посидіти, полежати.
  •       закінчення  -а в дієслівних формах  жіночого або середнього роду минулого часу: везла (-о), взяла (-о), несла (-о), жила (-о), налила (-о), підійняла (-о).
  •       суфікс інфінітива з кореневим Е:  везти, нести, плести, мести, брести;
  •       корінь інфінітива з кореневим А:  класти, впасти, вкрасти і под.
  •       початок слова у префіксальних дієсловах: знайде, піде, зійде, прийде і под.
5. Займенники той, цей, мій, весь  у родовому відмінку однини, а займенники той, цей, весь у давальному відмінку однини  мають наголос на закінченні — того, цього, мого, всього; тому, цьому, всьому. А коли їх уживають із прийменниками, то наголошують на першому складі: до (після) того, цього, мого, всього; на (у) тому, цьому, всьому.

6. горошина, градина, соломина,
розлад, розмах, розпад, розстріл.

7. Треба запам'ятати наголос у таких словах:
Абищо, абиякий, агент, адже, алкоголь, бадьорішати, бовтати, болотистий, бородавка, босий, бюлетень (множина: бюлетені), вантажівка, верба, веретено, вимова, виразний, витрати, вільха, вірші, вітчим, граблі, грошей, дано (від даний), дзвонять, диспансер, дітьми, довідник, донька, дочка, дощечка, дрова, жалити, жалюзі, жевріти, живопис, житло, забавка, заробіток, значущий, зобразити, зручний, ім’я, індустрія, каталог, квартал, кидати, кишка, кілометр, кінчити, коваль, колесо, колія, корисний, косий, краду, кроїти, кропива, кулінарія, курятина, кухонний,   листопад, літопис, локшина, медикамент, мережа, металургія, ненависть, напій, начинка, низина, ніздря, новина, обруч, обстріл, одинадцять, олень, оптовий,  отаман, параліч, пасти, перепис, перепустка,  перчити, піала, піцерія, подруга, порядковий, посередині, праліс,приятель, піна, подушка, показ, попільниця,  проріз, псевдонім, п’яниця, разом, решето, рукава (або рукави), рукопис, русло, сердити, середина, сироватка, спина, синява, статуя, столяр, судно,терези, товпитися, уподобання, урочистий, фартух, феномен,  фольга, хвалений, хутро, царина (1. Околиця, край села; вигін за селом; необроблюване поле тощо.  2. перен. Сфера діяльності людини; ділянка, галузь), цемент, центнер, циган, цінник, часу, черговий, черпати, чорнозем, чорнослив, чотирнадцять, широко, шофер, щавель, щипці, юродивий, яловичина .

8. Найчастіше порушують наголос у словах випадок, текстовий, фаховий та ін.
Слово випадок у літературній мові має наголос  на першому складі. Воно належить до цілої низки подібних щодо творення слів з наголосом на префіксі ви-: вибалок, виняток, виросток, виселок  тощо.
Текстовий і фаховий наголошують за зразком прикметників, що походять від односкладових іменників лісовий, льодовий, сніговий, цеховий .
9. Іменники, які в множині змінюють наголос, у сполученні з числівниками два (дві), три, чотири зберігають наголос однини: копійка – копійки, але п′ять копійок; озеро — озера, але два озера; дерево — дерева, але три дерева; острів — острови, але чотири острови.
10. Характерним для української мови є наявність двох варіантів наголошування, що відповідають нормі. Тож запам’ятайте:    алфавіт, апостроф, байдуже, беззахисний, висіти, васильки, весняний, визвольний, високо, договір, доповідач, допоміжний, жало, завжди, загадка, зокрема, картопляний, мабуть, морквяний, оглядач, оповідач, первісний, позивач, помилка (але помилки), поняття, простий (простий - звичайний), сливовий, усмішка, черга, ясний.

Словник складних випадків наголошування слів і їх форм можна завантажити ТУТ






МХ - 22 Українська мова 16 листопада 2022 2\24

 Основні правила 

вимови голосних звуків.Основні 

правила вимови приголосних звуків.

Нормативний наголос. 


























МХ - 22 Українська мова 9 листопада 2022 2\24

 Орфоепічна помилка. 

Поняття милозвучності. Чергуванняу//в, і//й як засіб милозвучності.




Українська мова підручник














МХ - 22 Українська мова 2 листопада 2022  2\22

Текст як одиницяспілкування

Домашнє завдання

1. Опрацювати лекцію, записати короткий конспект.
2. Параграф 19-20 ст.63-64 Ознайомитися із правилами складання тексту.
3. впр. 7 ст.67 виконати письмово 2 частину

Що таке текст
Оратор повинен вичерпати тему, а не терпіння слухачів (Вінстон Черчилль).
У важкі хвилини слово може бути зброєю, набагато могутнішою за тисячі гармат. Для того, щоб це сталося, слово потрібно «вплести» в особливу тканину — текст. Адже саме в тексті влучне слово набуває чудодійних властивостей, грає всіма барвами свого значення. Тому для досягнення успіху оратору потрібно велику увагу звернути саме на текст.
Текст (від лат. textus — тканина, сплетіння, з'єднання; похідні слова — текстиль, текстура) виникає й існує тільки у процесі спілкування; це група речень, розміщених у певній послідовності й пов'язаних між собою спільною темою та ідеєю.
Крім змістового зв'язку, речення в тексті скріплюються лексично й граматично за допомогою різноманітних мовних засобів: повторюваних слів, спільнокореневих слів, особових і вказівних займенників, синонімів, антонімів,  сполучників тощо.
Текст може бути у формі монологу чи  діалогу, усним і письмовим, підготовленим і непідготовленим (спонтанним), призначеним для однієї людини чи для великої аудиторії. Для логічного розгортання думки текст повинен мати тему й ідею.
Тема тексту — те, про що в ньому розповідається, повідомляється.
 
Ідея тексту — те, до чого текст закликає, від чого застерігає; думка, яку автор хоче до нас донести.
 
Заголовок  може відображати тему або ідею тексту.
Речення в тексті містять «відоме» (тему) й «нове» (рему). Новою інформацією є пояснення твердження, доповнення інформації, аргументи до тези. «Нове» в попередньому реченні стає «відомим» у наступному.
Зверни увагу!
Основні ознаки тексту:
  • зв'язність (розташування речень у певній послідовності, що відображає логіку розвитку думки від тези до висновку; кожне наступне речення доповнює й продовжує попереднє);
     
  • комунікативність (текст створюють з метою інформувати);
     
  • членованість (текст  членується на речення, абзаци, параграфи, розділи, частини тощо);
     
  • інформативність (текст містить у собі якусь інформацію).
Зверни увагу!
Аналізуючи текст або його частини, користуйся правилом «Що? Де? Коли?».  «Що?» — об'єкт, про який мовиться. «Де?»  — його місцезнаходження, походження. «Коли?» — час народження, виникнення, утворення, появи.
Багато говорити й багато сказати — це не одне й те саме (Софокл).
Будова (композиція) тексту
Класичною структурою тексту вважається така, що складається зі вступу, основної частини, висновку. Цю структуру  мають інформаційна, мотиваційна, інавгураційна промова, доповідь. Привітальна, торгова промова вирізняються  вільною композицією, яка багато в чому визначається ситуацією й адресатом.
Зверни увагу!
Те, що дається на початку чи наприкінці повідомлення, запам'ятовується й засвоюється найкраще. Так працює  психологічний закон «краю».   Тому важливо продумати зміст вступу й висновку.
Завдання вступу — підготувати слухачів до сприйняття теми. Тож варто відразу привернути увагу аудиторії. Для цього існує чимало способів: цікавий чи навіть несподіваний приклад; притча, прислів'я, приказка, крилатий вислів, цитата; розповідь  про події, що мають відношення до теми виступу; запитання, що спонукають слухачів до активної розумової діяльності.

У вступі формулюється теза — думка, яку треба довести.
Мета основної частини — розкрити основні положення теми; аргументувати  погляди; довести їхню правильність; зробити висновки.
Висновок повинен бути коротким, стислим. У ньому, як правило, підбиваються підсумки  сказаного, робляться узагальнення; коротко повторюються основні положення, підкреслюється головна ідея й важливість для аудиторії розглянутої теми; намічаються шляхи  розвитку висловлених думок; ставляться нові задачі, окреслюються перспективи, звучить запрошення  висловити свою думку, посперечатися.
Зверни увагу!
Важливою складовою тексту є аргументи. Їх поділяють на два види:
  • аргументи до документів  — факти, отримані шляхом спостереження, досвіду, цифровий чи статистичний матеріал, документи, доведені положення  тощо. Вони націлені на те, щоб довести, тобто установити істинність тези;
     
  • аргументи до людини  — посилання на висловлення, думки  авторитетних людей: учених, письменників, суспільних діячів, фахівців; привертання уваги до переваг і недоліків, смаків опонента. Вони мають на меті  переконати — зробити слухачів однодумцями, посилити впевненість, що істинність тези доведена.

    Основа переконливості мовлення — доказовість, але важливу роль відіграє риторична майстерність: пафос, манери, голос, упевненість у неспростовності суджень.










МХ - 22 Українська мова 26 жовтня 2022  2\20

 

Аудиторія (слухач, слухачі). Видислухання. Ціліслухання. Моделювання аудиторії. 


Домашнє завдання 
1. Опрацювати лекцію, виписати основні поняття.
2. Параграф 17-18 ст 56. Вивчити правила.
3. Виконати вправу 7 ст 62( 1 завдання)

Українська мова підручник











МХ - 22 Українська мова 19 жовтня 2022   2\18

 Особистість мовця (чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність, доброзичливість).

Українська мова 10 кл









МХ - 22 Українська мова 13 жовтня 2022   2\16

 Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Роль риторики в сучасному світі

Домашнє завдання

1. Опрацювати лекцію, виписати основні поняття.
2. Параграф 13-14 ст.47- 48 вивчити. впр 7 ст.50 (1)
















МХ - 22 Українська мова 12 жовтня 2022   2\14

 

Контрольна робота.

 Вступ. Поняття норми в сучасній українській мові. Лексична норма


Класифікація типів мовних норм за мовними рівнями

  • 1. Норми вимови (орфоепічні) регулюють вимову звуків і звукосполучень. Наприклад, такими нормами є тверда вимова шиплячих [час], губних, вживання фрикативного г [голос] та проривного ґ [ґрунт], у дієсловах – ться – цця, напр., дивиться – цця. В рос. мові иітої – что? і т. і.
  • 2. Норми наголошування (акцентуаційні) регулюють вибір варіантів розташування і переміщення наголошеного складу серед ненаголошених (напр., можна байдуже-байдуже; не можна довільно замок і замок – це різні слова-омографи; треба феномен, текстовий, фаховий, одинадцять).
  • 3. Норми словотворення регулюють вибір морфем при словотворенні, їх розташування і сполучення у складі нового слова (напр., можна спостерігач – не можна спостерігальник, спостережувач).
  • 4. Норми морфологічні регулюють вибір варіантів морфем при словозміні і варіантів її поєднання з іншими словами, наприклад, вибір правильного закінчення (можна грошей, не можна ношей (треба нош), можна – у мові фольклору та художньому стилі літературної мови – зелен, дрібен, не можна молод, стар).
  • 5. Норми синтаксичні регулюють вибір варіантів побудови словосполучень і речень (напр., не можна "Іхтіандр врятував дівчину від акули, з якою потім познайомився", можна "Іхтіандр врятував від акули дівчину, з якою потім познайомився").

  • Норми словотворення, морфологічні і синтаксичні іноді об'єднують в одну групу – граматичні норми.

    • 6. Норми лексичні регулюють вживання слів у властивому їм значенні, закономірності лексичної сполучуваності (напр., нормативним є словосполучення грудна клітка, а не грудна клітина).
    • 7. Норми стилістичні регулюють вибір мовних засобів відповідно до їх стилістичного забарвлення й умов спілкування (наприклад, слова серце, серденько; очі, оченята, баньки, балухи вживаються у розмовному стилі, а в науковому – тільки серце, очі).
    • 8. Норми орфографічні регулюють написання слів (це різні види орфограм).
    • 9. Норми пунктуаційні регулюють вживання розділових знаків, з допомогою яких позначають інтонаційне членування тексту.

    • Контрольна робота № 1

       

      Вступ. Поняття норми в сучасній українській мові. Лексична норма

      Тестові завдання

      Варіант 1

       

      І. Початковий рівень. Завдання з однією правильною відповіддю (3 бали).

       

      1.    Розділ мовознавчої науки, що вивчає лексичний склад мови – це

      А   етимологія;            Б   лексикологія;

      В   лексикографія;      Г   морфологія.

       

      2.    Словники виконують  такі функції:.

      А   естетична, виховну.;

      Б   мислетворчу, естетичну;;

      В   інформативну, нормативну;;

      Г   комунікативну, номінативну;.

               

      3. Позначте рядок, у якому лексичне значення слова тлумачиться неправильно.

      А   покажчик – дане, що свідчить про кількість чого-, кого-небудь; характеристика властивостей вибору;

      Б   уявлення – знання, розуміння чогось, що ґрунтується на досвіді;

      В   зумовлювати – ставати причиною чогось, створювати умови для виконання чогось;

      Г   пар – рілля, залишена на одне літо без посіву з метою поліпшення якості землі.

       

      ІІ. Середній рівень. Завдання з двома правильними відповідями (3 бали).

       

      4. У яких варіантах усі слова запозичені з англійської мови?

      А  клоун, бал, метал;

      Б  волейбол,футбол, спіч;.

      В  джаз, джемпер, трейлер;

      Г  ін’єкція, стиль, курйоз;

      Д  малярія, рулон, шприц.

       

      5. Котрі словосполучення з паронімами неправильні?

      А  відпустка ліків, тривалий відпуск;

      Б  трагічний випадок, трагедійний актор;

      В  ювілейний адрес, поштова адреса;

      Г  нафтопромислова кампанія, посівна компанія;

      Д  діловита людина, ділова зустріч.

       

      6. Позначте речення, у яких вжиті слова-антоніми.

      А Решта байдаків розсипалась без ладу, пливуть — котрий попереду, а котрий десь позаду (М.Пригара).

      Б  Ледве зійшло сонце, козаки сипнули на берег (М.Пригара).

      В  Тридцять весел зліта вгору одним помахом, падає, не хлюпнувши (М.Пригара).

      Г  Закони та правила на Січі були суворими та інколи жорстокими.

      Д   Байдак сидить у воді глибоко: сім десятків козаків у кожному й ван­тажу багато (М.Пригара).

       

      ІІІ. Достатній рівень (3 бали)

       

      7. Пояснити лексичне значення слів винний і винний, До якої групи вони відносяться ? З кожним із них скласти речення.

       

      8. Установіть відповідність між фразеологічними синонімічними парами

       

      1  твердий горішок

      А  джмелі в голові гудуть;

      2  смаленого вовка бачити  

      Б  міцно стояти;

      3   клепки вискакують

      В   пасти задніх;

      4   собак ганяти

      Г   собаку з’їсти;

       

      Д дурних у решето ловити.

       

      ІV. Високий рівень (3 бали)

      9. Складіть і запишіть невелику розповідь (8-10 речень) на тему «Історичні пам’ятки нашого народу», використавши в тексті синоніми, антоніми, застарілу лексику..


МХ - 22 Українська мова 5 жовтня 2022    2\12


Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія 

Домашнє завдання
1.Знати, що таке багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.
Параграф 6 ст. 27 -28. Вивчити. Культура слова ст 31 в словник.

2. Скласти невеличкий письмовий гумористичний твір, використовуючи фразеологізми-синоніми: підбивати клинці, пускати бісики, стріляти очима, смалити халявки.

3. Письмово «Мої мрії»( в презентації)

Матеріал до уроку - презентація


МХ - 22 Українська мова 28 вересня 2022

Тема: Лексична помилка.

Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми

Домашнє завдання: 
1. Опрацювати лекцію, види лексичних помилок виписати у
 зошит.
2. Вправа письмово
завдання 2 (1 сторінка)

Коментарі

Дописати коментар