Написання слів іншомовного
походження. Правило «дев’ятки».
Домашнє завдання
1. Опрацювати лекцію в конспект, правила вивчити.
2. Впр.7, ст.131 письмово
Kisskac2107@gmail.com
Правопис слів іншомовного походження дещо відрізняється від написання українських слів. Розгляньмо ці особливості детальніше:)
Пишемо и:
У загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило “дев’ятки”, яке можна запам’ятати за допомогою фрази “Де ти з’їси цю чашу жиру?”) перед приголосними кореня | дискета, таксист, цирк, методика, стимул, риф, чипси; Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Великобританія, Мадрид, Рим, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро) |
У власних географічних назвах, які закінчуються на –ика, -ида | Корсика, Мексика, Флорида, Колхида |
!!! У деяких словах іншомовного походження, які давно запозичені українською мовою, пишемо и (після літер, які не входять до правила “дев’ятки”): лимон, мирт, кипарис, спирт, кинджал. Також з и пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ.
Пишемо і:
на початку слова | ідея, інструкція, імпорт, інфляція, ідилія |
Після літер, які не входять до правила “дев’ятки” | бізнес, пірат, вітраж, міф, фільтр, гіпотеза, гід, кіно |
після приголосного перед голосним та й | піаніно, клієнт, радій, психологія |
у кінці невідмінюваних слів після приголосних | візаві, журі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні, пенальті |
У власних назвах між приголосними та в кінці слів | Кіпр, Гвінея, Лісабон, Кіплінг, Бірма, Ніцца, Міссісіпі, Джерсі, Сідней, Сінгапур, Сілезія |
Пишемо ї:
Після голосного | мозаїка, наївний, прозаїк, руїна, Енеїда, Каїр, Ізмаїл |
Ставимо апостроф (перед я, ю, є, ї)
Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш та г, к, х, р | об’єкт, комп’ютер, п’єдестал, інтерв’ю |
Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний | ін’єкція, кон’юнктивіт, об’єктивний, суб’єкт, транс’європейський |
НЕ ставимо апостроф:
Перед йо | курйоз, серйозний |
Якщо я, ю, є передають м’якість попереднього приголосного | кювет, рюкзак, манікюр |
Ставимо м’який знак (після д, т, з, с, л, н):
перед я, ю, є, ї, йо | бульйон, ательє, мільярд, конферансьє |
Відповідно до вимови в кінці слів | магістраль, каніфоль |
!!! М’який знак не пишемо перед я, ю, коли вони позначають м’якість попереднього приголосного: тюль, нюанс.
Подвоєння відбувається:
У власних назвах та їх похідних | Шиллер, Одіссей, Мекка, Марокко (марокканець), Голландія (голландський) |
При збігу однакових приголосних префікса і кореня (для перевірки знаходимо слово без префікса) | імміграція (бо є міграція), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм) |
В окремих словах, які треба запам’ятати | Алло, аннали, тонна, ванна, вілла, білль, бонна, нетто, брутто, мадонна, манна, булла, мірра, пенні, мотто, мулла, дурра |
!!! Наявність подвоєння часто залежить від значення:
Ватт (прізвище) – ват (одиниця виміру)
Максвелл (прізвище) – максвел (одиниця виміру)
Жаккард (прізвище) – жакард (тканина)
Торрічеллі (прізвище) – торрічеллієва порожнеча (термін)
біль (страждання) – білль (законопроект)
була (ж. р. від дієслова бути) – булла (папська грамота, послання, скріплене печаткою)
мана (привід, ілюзія) – манна (їстівні лишайники)
Коментарі
Дописати коментар